Добробат: як працює безкоштовна школа будівельників у Харкові

Добровольчий будівельний батальйон відкрив у Харкові безкоштовну школу будівельників. За кілька тижнів тут не лише навчають будівельному фаху, але й розповідають, як вести ФОП, надавати психологічну підтримку і домедичну допомогу.

Будівельні професії зараз вкрай затребувані: на відновлення руйнувань, завданих росією, потрібно щонайменше пів мільйона спеціалістів. Навчатися приходять люди геть різних професій, адже через вторгнення багато хто залишилися без роботи.

Марія Малєвська і Олександр Бринза відвідали будівельну школу, щоб поспілкуватися із засновниками ініціативи й тими, хто долучився до курсів.

Старе середмістя Харкова. На початку січня росіяни вгатили сюди ракетами. Харківські будівельники від кінця грудня, не встигнувши закінчити один обʼєкт, вимушені були їхати забивати вікна на інший. 

На даху одного з будинків на вулиці Благовіщенській працюють покрівельники «Харківспецбуду». Говорить директор підприємства Богдан Долина:

«Після обстрілу тільки наше підприємство закрило 15,5 тисяч квадратних метрів вікон і зробило 2100 квадратних метрів покрівлі. Це з 28 грудня по теперішній час. А від початку вторгнення — це дуже великі цифри, я уже навіть збився. Сотні тисяч вікон і десятки тисяч дахів було зроблено».

Буквально у парі кварталів звідти у цей самий час триває заняття для майбутніх кахельників. Це — школа будівельників, яку відкрив у Харкові «Добробат», добровольчий будівельний батальйон. Розповідає очільник Павло Філіппенко:

— Як у вас з'явилася ідея відкрити таку школу?

— Я є професійним будівельником, і в будівництві завжди не вистачало кадрів. Тому така ідея була ще до війни, але зараз вона актуалізувалась на максимальному рівні. Є багато людей, які без роботи або зацікавлені поміняти професію, багато ВПО, які переїхали до Харкова. І ми відкрили цю школу для того, щоб дати людям можливість отримати нову професію і соціалізуватися в тому суспільстві, де вони зараз знаходяться.

— Наскільки зросла потреба в таких кадрах на прикладі Харкова, який регулярно обстрілюють?

— Якщо казати про цифри по Україні, то на сьогодні порахували, що буде потрібно півтора мільйони будівельників для того, щоб відновити все те, що наш ворог зруйнував. На жаль, ці руйнації продовжуються, тому сказати, скільки в людях конкретно по Харкову, неможливо. Але можливо сказати одне: скільки б їх не було, вони будуть постійно потрібні. Роботи дуже багато, і фонди виділяють гроші для допомоги людям, організаціям, підприємствам інфраструктури, комунальним закладам, школам, дитячим садочкам. Є державні програми, які дають кошти, а людей, які можуть виконувати саму роботу, дуже-дуже мало. Будівельна галузь — зараз одна із небагатьох, де реально є кошти для того, щоб люди могли у ці тяжкі часи заробляти, сплачувати податки, підтримувати державу і годувати свої сім’ї.

У невеликій кімнаті — з десяток людей, вони занотовують те, що розповідає викладач. На екрані — зразки клеїв та розчинів для кахельників. 

У першому ряді сидить молодий високий хлопець, студент ХПІ Юрій Біда: 

— Мені було цікаво навчитись чомусь новому, можливо, для себе, можливо, потім спробувати.

— Чи мали до цих пір якийсь досвід будівельних робіт чи вперше вчитеся?

— У себе вдома допомагав, але на підприємстві — ні.

— Розглядаєте це як свою майбутню професію чи хочете долучитися як волонтер до «Добробату»?

— Долучитися до «Добробату» можу, але я як професію свою обрав зварювання. Я контролер зварних конструкцій, а тут, можливо, навчуся і буду мати змогу допомагати як іншим людям, так і собі по дому.

— Що нового дізналися? Скільки днів ви вже навчаєтеся?

— Це третій день, але інформації багато. Вважаю, що це дуже гарно, що я сюди прийшов, дуже багато всього дізнався, поки що подобається.

У сусідньому класі та коридорі лежать шматки металопластикових профілів — наче зразки, як у магазинах, які можна обертати, складати, розбирати. Розповідає один із викладачів школи Станіслав Конотоп: 

— Це наші матеріали для того, щоби візуалізувати для учнів, яких типів бувають профілі, з якими властивостями. Щоб вони навчились відрізняти, які профілі є більш пріорітетними, більш енергозберігаючими, і розуміли, де їх використовувати.

— А ось це макет балкону чи що?

— Ні, це макет, де ми ілюстрували деякі конструктивні звʼязки профілів і варіанти монтажу. Ось це монтаж з використанням гідропароізоляційної стрічки, це — з використанням герметиків, це — з використанням стрічок ПСУЛ.

За навчання курсанти нічого не сплачують, ба більше — їх тут навіть годують обідами, у коридорі стоять вода, кава, чай, печиво. Про важливість проєкту далі розповідає очільник харківського «Добробату» Павло Філіппенко: 

— Скільки людей зараз у Харкові доєдналися до «Добробату» і скільки об'єктів відновлення вже на вашому рахунку?

— На сьогодні у нас в чаті вже 190 людей. Звісно, то не означає, що кожна людина активно долучається на кожному об'єкті, але це люди, які мінімум один раз виїжджають з нами на якісь локації. Ще на вересень минулого року ми рахували, що у нас на рахунку було понад 3000 квадратних метрів зашитих вікон, понад півтори тисячі квадратних метрів відремонтованих дахів, понад 500 сімей, яким ми реально допомогли. Але після цього ми вже перестали рахувати, тому що, як показали прильоти кінця року, коли тільки на одній локації немає тисячі вікон, вже немає сенсу рахувати, тут треба тільки працювати і допомагати людям.

— Які напрямки є у вашій школі? Хто і на яких умовах можуть прийти сюди навчатися?

— На сьогодні ми вже відкрили напрямок для монтажників світлопрозорих конструкцій, тобто вікна-двері, і плиточників. Плануємо відкрити ще сім напрямків: це і муляри, і маляри-штукатури, і фасадники, і монтажники гіпсокартонних конструкцій, і спеціалісти по штукатурним станціям.

Для харківʼянина Івана Тарасова, що навчається зараз справі кахельника, ці курси — шанс знайти роботу:

— Ким ви працювали до того, яку професію мали?

— Зараз я працював курʼєром, було дуже мало роботи. За професією я історик, але я вже давно не працюю. Я працював в архіві, був в аспірантурі, спеціалізація у мене була античність, займався археологією.

— Наскільки важко вам зараз перелаштуватися?

— Я сподіваюсь, що буде нескладно, бо останні роки я працював у сферах фізичної праці. Працював кухарем, помічником кухаря.

— Чи плануєте доєднатися до «Добробату» як волонтер? Ми бачили, як вони працюють на місцях обстрілів, це дуже допомагає.

— Ну, я дуже сподіваюся на будь-яке працевлаштування. Мені всі нюанси не дуже лякають, бо треба якось виживати зараз.

У сьогоднішній групі — одна жінка. Анастасія Матвієнко прийшла навчатися, бо вона волонтерка й хоче розуміти всі процеси зсередини:

— Я зараз по волонтерських справах опиняюся багато на будівництві і хочу дізнатися більше про всякі матеріали, щоби виконувати свою роботу краще.

— Тобто ви волонтерка перш за все?

— Так. Я працюю в організації БУР, Будуємо Україну Разом.

— Які навички для вас важливо отримати і як ви плануєте їх застосовувати?

— Саме тут я просто хочу розібратися в матеріалах, які є на будівництві, щоби їх правильно застосовувати. Я не так багато знаю про будівництво, тож мені цікаво все.

— Хто ви за фахом?

— Я графічний дизайнер, не маю жодного відношення до будівництва.

— Чи думали колись, що вам доведеться це вивчати?

— Ні, але мені це подобається.

Осередки «Добробату» нині є у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Миколаївській, Запорізькій та Херсонській областях. Харківська школа будівельників — це пілотний проєкт, каже Павло Філіппенко, далі їх планують відкривати і в інших містах:

— Хто і на яких умовах може потрапити на навчання, скільки воно триває?

— На навчання може прийти люба людина, чоловік, жінка, особливо жінки. Жінки іноді навіть і ліпше роблять будівельні справи, вони такі завзяті. Тому ми кажемо, що вік від 16 до 65 років, чоловік чи жінка — без різниці, ВПО чи не ВПО — також немає різниці. І дуже хотіли б ми, щоб хлопці, які демобілізувалися з фронту, які вже не можуть виконувати свої обов'язки у лавах ЗСУ, також до нас приходили, навчалися, отримували нову професію, могли соціалізуватися у мирному житті, допомагати і заробляти кошти.

Про відбудову в Дергачівській громаді

Реюз битої цегли. Циркулярне будівництво на Харківщині

Викликів багато. Як планують та як відновлюють Харківську область